|
вологість: тиск: вітер: вологість: тиск: вітер: вологість: тиск: вітер: |
Методична робота
Методична робота - це цілісна, заснована на досягненнях науки, передового досвіду педагогів, система заходів, спрямована на підвищення майстерності кожного педагога, на узагальнення і розвиток творчого потенціалу колективу, на досягнення оптимальних результатів освіти, виховання і розвитку дітей. Метою методичної роботи в нашому дитячому садку є створення оптимальних умов для безперервного підвищення рівня загальної та педагогічної культури учасників освітнього процесу. Центром всієї методичної роботи є методичний кабінет. В методичному кабінеті нашої установи постійно діють виставки:
В методичному кабінеті також представлені матеріали, що відображають майстерність педагогів:
Задачу навчання та розвитку педагогів слід визнати основоположною в управлінні методичною роботою. Тому модель організації та змісту розвитку педагогів, підвищення їх кваліфікації будується диференційовано, задіяні внутрішні чинники і механізми самого педагога, що сприяють професійно-моральному розвитку. Найбільш ефективними є наступні форми підвищення професійного рівня:
Співвідношення змісту освітньо-виховного процесу з обраної програмою:
Найбільш ефективними формами організації методичної роботи в нашому ДНЗ є:
Підвищення кваліфікації педагогів відбувається за рахунок:
У методичній роботі особливе місце відводиться принципу індивідуально-диференційованого підходу до педагогічної діяльності вихователів і фахівців. Методична робота з педагогами будується на діагностичній основі, з урахуванням запитів кожного педагога. Здійснення індивідуально-орієнтованої методичної роботи дозволяє заступникові завідуючої по освітній роботі розвивати творчість та ініціативу педагогічного колективу шляхом включення кожного в активну професійну діяльність.
Консультація для вихователів Сучасний медіапростір та його вплив на світогляд дитини Однією з найгостріших проблем соціально-культурного значення сьогодні є дослідження специфіки медіапростору, оскільки засоби масової інформації й комунікації стали органічною частиною життєвого середовища людини й автоматично — потужним чинником формування світогляду дитини. Сучасна дитина, починаючи з раннього віку, потрапляє зовсім в інше середовище, ніж її ровесник двадцять років тому. Сьогодні це не просто інший світ, а інше сприйняття нею цього світу, цього середовища. За словами російського психолога, професора Д. Фельдштейна відкрите завдяки Інтернету та телебаченню життєве середовище можливість знаходитись відразу в кількох часових, історичних, географічних, етнокультурних та інших просторах, загальний пресинг величезного об’єму недиференційованої інформації призводять часто до стресових станів, а зростаюча потреба в отриманні готової продукції веде до збоїв у творчому розвитку дітей. Як зазначив один з відомих спеціалістів в сфері інформатизації Мануель Кастельс, сучасна електронно-комунікаційна система відрізняється здатністю конструювати реальну віртуальність, достовірно імітуючи дійсність на екранах відеотехніки. В результаті люди починають вважати електронні зразки дійсності більш істинними, аніж ті, котрі бачать в повсякденному оточенні. „Небезпека, – пише Сідні Дж. Харріс, – не в тому, що комп’ютер одного дня почне мислити, як людина, а в тому, що людина одного дня почне мислити, як комп’ютер” Тому надзвичайно актуальною є на даний час проблема вивчення особливостей реального впливу комп’ютера, телебачення та Інтернету на формування особистості дитини, її світоглядних уявлень та поведінку. В контексті розгляду даного питання постає необхідність в уточненні його понятійного поля. Аналіз наукової літератури вказує на існування різних наукових підходів до визначення поняття медіа-простору: соціологічний, психологічний, теорія журналістики та філософсько- культурологічний. Наприклад, О. М. Юдіна розглядає медіа-простір як акцентує увагу на тому, що медіа-простір в символічному вияві на суб’єктивному рівні – це світоглядне бачення соціального простору, яке формується виробниками масової інформації. Дане тлумачення є відповідним філософсько-культурологічному підходу. В свою чергу, з точки зору теорії журналістики синонімічним до поняття медіа-простір розглядається поняття медіа-середовище, під яким розуміється сукупність технічних і програмних медіа-засобів для передачі дитині соціокультурного досвіду у формі доступних медіа-текстів. В даному контексті поняття медіа-засоби включає технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації і обміну нею між автором медіа-текста і тим, хто його сприймає. А медіа-текст – це повідомлення, викладене у будь-якому вигляді і жанрі медіа (телепередача,відеокліп, мультфільм, комп’ютерна гра, платформна гра і тому подібне). З точки зору завдань нашого дослідження найбільш близьким нам вбачається психологічний підхід (Є. Н. Волков, Г. М. Маклюен), за якого увага акцентується на психологічних аспектах функціонування медіапростору, розглядаються засоби психологічного впливу медіа-простору на особистість . На основі зазначених трактувань ми припускаємо, що у вигляді доступних дітям медіа-текстів через популярні сучасні медіа-засоби пропонуються світоглядні уявлення, які підсвідомо засвоюються дітьми відповідно до психологічних законів сприйняття інформації. Оцінюючи вплив медіа-простору на особистість дитини, науковці виділяють дві його сторони. Безперечним є той факт, що в освітньому аспекті вплив медіа-простору є позитивним, оскільки сприяє підвищенню грамотності дитини, розвитку її інтелекту (уваги, пам’яті, мислення, уяви), інформативності та загальної обізнаності. Даний вплив забезпечує використання медіа-текстів як наочного супроводу пізнавального змісту в освітньому процесі, а також спеціальних навчально-ігрових програм різноманітного пізнавального спрямування, орієнтованих на розширення загального світогляду дитини. Досвід використання зазначеного жанру медіа в практиці роботи дошкільного навчального закладу та в умовах сімейного виховання (безперечно, з дотриманням дидактичних та гігієнічних норм) свідчить про доцільність їх використання як одного із засобів освітньої діяльності та впливу на формування світогляду дитини. Проте, як засвідчує реальний стан справ, використання якісних медіатекстів з відповідним супроводом дорослого в житті окремо взятої дитини-дошкільника або відсутнє, або є епізодичним, ситуативним. Популярними у хлопчиків є також ігри „Гонки”, у дівчаток – „Вінкс”, „Барбі”, що є зрозумілим з точки зору статево-рольових пріоритетів. Бесіди з дітьми засвідчили також одностайну прихильність дітей до мультфільмів та дозволили скласти перелік улюблених і тих, які діти найчастіше дивляться. Серед улюблених – багато позитивних, неруйнівних у моральному сенсі мультфільмів: „Вінні Пух”, „Пінгвіни з Мадагаскару”, „Кіт Леопольд”, „Чіп і Дейл”, „Даша-слідопит”, „Смішарики”, „Кіт у чоботях”, „Тачки”. Популярністю користуються „Ну, постривай!”, „Том і Джері”, „Лунтік та його друзі”, „Маша та Ведмідь”. Проте серед улюблених називались і такі мультфільми, як „Скубі Ду”, „Губка Боб”, „Черепашки Ніндзя”, „Людина-павук”, серіали про монстрів та навіть „Сімпсони”. Сучасний мультфільмам, як чинник формування світоглядних уявлень дитини. За твердженням О. Квашук, яка зазначає, що сучасне телебачення виступає для дітей як чинник моделювання та формування системи поглядів на світ. На основі аналізу сюжетів сучасних мультфільмів, які вказують на ряд негативних чинників, що мають вплив на формування світоглядних уявлень дітей. Розгляд тем та сюжетних ліній сучасної мультиплікаційної продукції, що пропонується нашим дітям і активно ними „поглинається”, вказує на те, що у більшості мультфільмів простежуються мотиви насильства, причому застосуванню сили надається певна моральна цінність. Так, персонажі мультфільмів часто розв’язують суперечки чи конфлікти за допомогою сили, тим самим показуючи, що використання сили – досить реалістичний та виправданий спосіб розв’язання людських конфліктів. Це призводить до формування розмитих цінностей, де добро начебто і перемагає зло, але з посередництвом жорстокості і насильства. Доведено, що мультфільми з агресивним середовищем знімають табу на агресивну поведінку, розмивають еталони, руйнують у дитини здатність до співчуття та співпереживання. Спостерігається прив’язаність тематики мультфільмів до злободенності сучасного життя дорослих: якщо в реальному світі панує злочинність, корумпованість, брехня і нещирість, то вже з дитячого віку дитина має входити в цю реальність. Окрім того, візуальні образи та поведінкові стереотипи, створені іноземними мультиплікаторами (спотворені обличчя, прояви сексуальності, взаємовідносини статей – кокетство, флірт, насильство) презентуються дитині, яка не розуміє суті того, що відбувається, проте ці еталони та стереотипи проникають досить глибоко, на сильному емоційному фоні, в її душу і непомітно формують її сприйняття світу та майбутню поведінку. Насторожує той факт, що створений у мультфільмах образ матері: руйнує традиційне для дитини уявлення про маму як ніжну, чуйну, турботливу і мудру людину. В популярних в останні роки мультфільмах („Родина Адамсів”, „Сімпсони” та інші) образ матері характеризується: егоїстичністю, істеричністю, неохайністю та обмеженістю, а мультфільми в цілому руйнують уявлення про нормальну сім’ю. Під впливом ряду мультфільмів формуються неправильні уявлення про правила безпеки, про дотримання норм поведінки, мирного співжиття та милосердя, оскільки за будь-яких несприятливих обставин з героями нічого не трапляється. В цьому сенсі навіть популярний мультфільм „Том і Джері” є не досить безпечним у контексті соціалізації дітей, оскільки не викликає у них співпереживання чи співчуття. У дитячому сприйнятті мультфільми часто є реальністю, нехай і не справжнього, а дитячого світу, де є сусідами гноми і люди, добрі тварини і лісові чудовиська. Проте нереальні істоти, які стають героями мультфільмів (роботи „Воллі”, „Трансформери”, „Покемони”, монстри („Корпорація монстрів”, „Скубі Ду: Монстри на свободі”), мутанти („Черепашки Ніндзя”)), наділені надлюдськими здібностями та втілюють агресію, насильство, жадобу до наживи. І серед них дитина обирає собі улюблених героїв, намагається наслідувати їхні дії, закладаючи таким чином основи власного світорозуміння. Дослідники даної проблеми вказують на те, що мультфільм як засіб соціалізації дитини передбачає презентацію певних норм, правил, моральних якостей, які повинна знати особа для того, щоб повноцінно входити в суспільне середовище. Зразками позитивно спрямованих мультфільмів є ті, в яких герой є втіленням доброти і дружби („Троє із Простоквашино”, „Сірко”), краси і зачарованості („Їжачок у тумані”), наївності та щирості. На жаль, цей потенціал сучасними батьками використовується дуже мало, а поради педагогів щодо вибору телевізійної продукції для дітей майже не враховуються. Відомо, що будь-який мультиплікаційний сюжет містить елементи казковості, загадковості й чарівності. Проте мова йде про відомі казки, за сюжетом яких створюються мультфільми зі збереженням основних моральних принципів, закладених у казці. Вважаємо, що казка як літературний твір, втілений в мультиплікаційному жанрі як естетично і морально ціннісний продукт, є тією частинкою медіа-простору, яка має позитивний соціальний та емоційний вплив на формування світоглядних уявлень дітей. Це – один із шляхів інтеграції художньої літератури, зокрема, втіленої в мультиплікації, в освітній процес дошкільного навчального закладу. Зауважимо, що дослідження впливу художньої літератури на формування світогляду дошкільників є предметом дослідно- експериментальної роботи всеукраїнського рівня під керівництвом Н.Гавриш. Саме тому казка, як один із жанрів художнього слова та найближчий жанр для дитини дошкільного віку, розглядається нами в контексті впливу на формування світоглядних уявлень в умовах інтегрованого освітнього простору. Побудова освітнього процесу на інтеграційних засадах дає можливості для розгляду, зокрема, казки як основи освітньої роботи з дошкільниками упродовж тематичних циклів, за якими будується освітній процес. Особливістю планування та побудови освітнього процесу є використання інтелектуальних карт як концептуального поля розгляду теми і основи планування освітньої роботи. Зокрема, тематичний цикл може бути побудованим на основі однієї казки („Рукавичка”, „Троє поросят”) або казки як жанру художньої літератури. Наприклад, зміст та напрямки реалізації тематичного циклу „В гостях у казки” можна представити у вигляді інтелектуальної карти. Цінність казкового світу полягає в тому, що в ньому діти знаходять простір для польоту фантазії, можливість відновлення душевної рівноваги засобом чарівного слова, а також життєві смисли, які є дуже важливими в реальному житті. На думку І. Куліковської саме завдяки казкам дитина вперше пізнає приховану силу та цінність слів, чудесну природу речей: каменю, деревини, заліза; дерев та трави; диму та вогню; хліба та води. Діти опановують різноманітні способи діяльності за мотивами казок (складають моделі та свої власні казки; придумують символи, що передають зовнішній чи внутрішній стан героїв або зображують хід подій; реально зображують героїв рухами, словами, мімікою та жестами; порівнюють казковий та реальний світ; створюють творчі роботи та ін.), що сприяє формуванню у свідомості дітей цілісної картини світу, в якій міфопоетична, філософська та наукова картини світу гармонійно пов’язані та взаємодіють. Таким чином, розгляд питання сучасного медіа-простору є можливим в контексті його взаємозв’язку з художнім словом, а в освітньому процесі дошкільного навчального закладу доцільним є інтеграція медіа-засобів та медіа-текстів як засобу впливу на формування світоглядних уявлень дитини.
|
Йому належить провідна роль в наданні педагогам допомоги в організації освітнього процесу, забезпеченні їх безперервного саморозвитку, узагальненні передового педагогічного досвіду, підвищенні компетентності батьків у питаннях виховання і навчання дітей. Методичний кабінет - це скарбничка кращих традицій дошкільного закладу, тому завдання заступника завідуючої по освітній роботі дитячого садка - зробити накопичений досвід живим, доступним, навчити педагогів творчо переносити його в роботу з дітьми, так організувати роботу цього методичного центру, щоб вихователі почувалися в ньому , як у своєму робочому кабінеті.
